#teachingisfun

This is the 6th day of the blogging challenge – Bloganuary from WordPress. Today’s topic is “Why do you write?”

I’ve always loved writing! 

It all started with beautiful colorful pens, pencils, and different notebooks.

School

I’ve always loved the process of writing on paper. At school, stationery and notebooks were extremely important to me. I remember the times when I used to go to a big store where they were selling all that cool stationery. It was like a candy shop for others. 

I would save money, write down a wish list and buy things I liked.

At school, I had terrible grades in the Ukrainian language. The teacher hated me, and it was mutual. She never explained anything well. 

In high school, I enrolled in a private language school where we had fancy British coursebooks and workbooks. I liked the lessons, and my teacher liked me too. One of my favorite parts was writing essays. Oh, God, how much I loved it! And I did well.

Occasionally I wrote some poems and short stories in Ukrainian and English. 

Journalism

In high school, I’ve always wanted to work and do what I loved. Then, as I turned 18, I had a legal right to work. Woohoo! 

I had no experience. I mean nothing meaningful. 

I bought all the local newspapers and picked up one or two I liked. Then, I went to one of the offices.

/knock-knock/ 

– Hi 

– Hi

– I would like to work as a journalist at your newspaper. 

– Do you have any experience?

– Nope. 

– Ok, come in. You can be our freelance journalist.

At that point, I understood I could get paid for writing about things I liked.

Me. Getting paid. For things. I liked. At 18.

I worked for several newspapers and local T.V. (where I wrote texts for “voice-overs”).

At 19, I became a member of the Union of Journalists of Ukraine. So, I guess I wrote well. 

Writing for writing

At the same time, I used to write many love stories (nonfiction) and blog posts about my life. 

To make a long story short, these quotes explain pretty much everything. 

Здебільшого: "Іноді історії волають бути розказаними настільки голосно, що ти пишеш їх просто для того, щоб заткнути їм рот." ― Стівен Кінг

Часто: “Писати – це не життя, але я думаю, що інколи це може бути поверненням до життя”. ― Стівен Кінг, Про письмо

“Слова створюють речення; речення створюють абзаци; іноді абзаци прискорюються і починають дихати”. ― Стівен Кінг

“Ви повинні залишатися п'яними від писання, щоб реальність не могла вас знищити.” — Рей Бредбері

"Пиши п'яним, редагуй тверезим".

“Писати не для того, щоб заробляти гроші, ставати знаменитим, влаштовувати побачення, займатися сексом або заводити друзів. Зрештою, йдеться про збагачення життя тих, хто читатиме вашу роботу, а також про збагачення вашого власного життя. Йдеться про те, щоб встати, одужати та подолати. Стаєш щасливим, добре? Стати щасливим”. ― Стівен Кінг

“Ви зазнаєте невдачі, лише якщо перестанете писати” ― Рей Бредбері

Загалом, мені подобається писати (і отримувати за це додатковий бонус).

Якби цей текст не був для Bloganuary Challenge, у мене було б більше часу, щоб опрацювати його та закінчити. 

Тим не менш, це гарна тема для роздумів і, можливо, написати більше. 

P.S. Я хотіла би подякувати багатьом людям, які підтримали мене щодо письма. Обіймаю.